метати — Метать метати (1) 1. Бросать, кидать: Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ ... затворивъ Дунаю ворота, меча бремены чрезъ облаки, суды рядя до Дуная. 30. Отъвѣща имъ (иудеям) Иисусъ: Мънога дѣла добра явихъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
метати — мечу, мечеш, мече, Пн. Кидати. Метати камені до ціли … Словник лемківскої говірки
метати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} 1) бросать из рук или бросать посредством орудия; 2) извергать,… … Словарь церковнославянского языка
метати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
метати — кідаць, саджаць … Старабеларускі лексікон
метати — (мечу, мечеш, мече) кидати (кидаю, кидаєш, кидає) … Лемківський Словничок
метатион — метати он, а … Русский орфографический словарь
жребіи — Жребий жребіи (2) 1. Предмет, применяемый при жеребьевке. 1229: Рече князь Михаилъ: Се у васъ нѣту владыкы, а не лѣпо быти граду сему безъ владыцѣ... И рекоша нѣкотории князю: Есть чьрньць дьяконъ у святого Георгия, именьмь Спиридонъ, достоинъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
метатися — мета/юся, мета/єшся і мечу/ся, ме/чешся, недок. 1) Безладно переміщатися в різних напрямках, кидатися в різні боки. || перен. Бути в стані неспокою, розгубленості. Метатися у здогадах. 2) Неспокійно перевертатися з боку на бік у постелі, часто… … Український тлумачний словник
переметувати — ую, уєш, недок., перемета/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Метати, обметувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Метати, обметувати все чи багато чого небудь, одне за одним … Український тлумачний словник
